Бібліотека… Серце завмира,
Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра,
Що в майбуття через минуле кличе.
І осягнути незбагненну суть
Світобудови прагну заповзято,
Коли мені з полиці дістають
Важкі томи Плутарха і Сократа.
Немов надійний лоцман в морі книг,
Бібліотекар взяв штурвал у руки.
Розкуто мчить моїх фантазій бриг
Крізь холоди занепаду й розлуки.
І поки є ти, сховище книжок,
І поки ти людей рятуєш свято,
Мене не знищить соціальний шок,
Як час не вбив Плутарха і Сократа.
До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!
Високий дух летітиме далеко…
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»
Щороку, 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це професійне свято тих, хто допомагає нам віднайти потрібний шлях до джерела споконвічної мудрості – бібліотекарів, адже бібліотека допомагає навчатися, шукати і знаходити.
До бібліотеки, як і колись, йдуть читачі. Звертаються і по допомогу, і по пораду, і просто бажають відпочити із книгою в руках «у тихому місці для читання». Адже саме тут кожен може віднайти душевний спокій, моральне оновлення і можливість оволодіти тим коштовним ключем, що відкриває таємничі двері величезної скарбниці знань.
В бібліотеці Люджанського НВК відбувся захід до Всеукраїнського дня бібліотек, який організувала бібліотекар О.Ю.Тонкошкурик, учні школи. Присутні дізналися про виникнення книги, становлення книгодрукарства в Україні, про розвиток і поширення бібліотек, про сьогоднішні досягнення цього важливого інструменту нашої цивілазації. Символічно, що саме 30 вересня, в день Віри, Надії, Любові і матері їх Софії відзначається це свято. Сама назва – Всеукраїнський свідчить, що це свято не тільки професійне, а загальнонародне, адже кожна людина хоча б раз у житті була в бібліотеці, а для багатьох вона стала рідною домівкою, бо без книги немає знань та поступу вперед.
Бібліотекар О.Ю.Тонкошкурик
|